Коли на об’єкті одночасно працюють підрядник, субпідрядники та кілька бригад, замовнику фізично складно встежити за кожним етапом робіт. Саме тому законодавство передбачає окрему фігуру контролю — інженера, який відповідає за якість і відповідність проєкту протягом усього будівництва.
Що таке технагляд і чим він відрізняється від авторського нагляду
Згідно із Законом України «Про архітектурну діяльність», технічний нагляд за будівництвом об’єкта архітектури — це контроль замовника за дотриманням проєктних рішень, вимог державних стандартів, будівельних норм і правил. Механізм його здійснення визначає постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури».
Часто технагляд плутають з авторським наглядом, хоча це різні функції.
| Вид нагляду | Хто здійснює | На що спрямований |
|---|---|---|
| Технічний нагляд | Інженер технагляду з боку замовника | Контроль якості робіт, строків, використаних матеріалів |
| Авторський нагляд | Проєктувальник (архітектор, інженер-проєктувальник) | Контроль за відповідністю будівництва проєктній документації |
Обидва види нагляду доповнюють один одного: авторський нагляд стежить за задумом проєкту, а технічний — за тим, як цей задум реалізується на практиці.
Хто має право здійснювати технічний нагляд
Інженер технагляду обов’язково повинен мати кваліфікаційний сертифікат, який підтверджує його право контролювати будівельно-монтажні роботи. Питання атестації таких фахівців регулює стаття 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», а сертифікати видає, обмінює та анулює Державна архітектурно-будівельна інспекція. Для об’єктів із класом наслідків СС3, тобто зі значними наслідками у разі аварії, до інженера висуваються додаткові вимоги: стаж роботи за спеціальністю не менше двох років і регулярне підвищення кваліфікації не рідше одного разу на п’ять років.
Юридичним особам без укладеного договору на технагляд за будівництвом не вдасться отримати дозвіл на початок робіт, декларацію відповідності чи ввести об’єкт в експлуатацію — це не формальність, а обов’язкова умова для легального завершення проєкту.
Як показує практика, інженери технагляду мають бути залучені ще на початковому етапі будівництва, адже саме вони контролюють будівельно-монтажні роботи аж до фінальної стадії здачі об’єкта — включно з тими процесами, які пізніше неможливо перевірити візуально.
Компанії, що спеціалізуються на супроводі будівельних проєктів, наприклад RSSBUD, беруть на себе саме таку функцію контролю від початку робіт до введення об’єкта в експлуатацію.
Які документи веде інженер технагляду під час будівництва
Робота інженера технагляду завжди супроводжується документальним підтвердженням кожного етапу.
- Загальний журнал робіт, де фіксуються всі виконані роботи та зауваження.
- Акти на приховані роботи — фундамент, армування, гідроізоляція, які неможливо перевірити після завершення наступного етапу.
- Акти виконаних робіт, що підтверджують обсяги та відповідність проєкту.
- Протоколи випробувань матеріалів і конструкцій, якщо цього вимагає проєктна документація.
Що перевіряє технагляд на об’єкті
Фахівець технагляду відстежує не лише формальну відповідність документам, а й реальний стан робіт безпосередньо на будмайданчику.
- Відповідність використаних матеріалів проєктним специфікаціям і сертифікатам якості.
- Дотримання технології виконання робіт та будівельних норм.
- Дотримання строків і графіка фінансування, погодженого із замовником.
- Безпеку виконання робіт та відповідність вимогам охорони праці на об’єкті.
Порада: якщо ви замовник приватного будівництва, не покладайтеся лише на усні звіти підрядника — вимагайте від інженера технагляду регулярні письмові акти з фотофіксацією прихованих робіт, це значно спрощує вирішення спорів у разі виявлення дефектів після завершення будівництва.
Чому цей контроль варто розглядати як інвестицію, а не витрату
Витрати на технагляд здаються зайвими лише до першого серйозного дефекту, виявленого вже після здачі об’єкта. Своєчасний контроль дозволяє зупинити неякісні роботи ще на етапі виконання, а не переробляти конструкції, які вже закриті оздобленням. Для замовника це насамперед спосіб убезпечити себе від прихованих помилок підрядника та отримати об’єкт, який відповідає проєкту не лише на папері, а й у реальності.
