Денис Костржевський. Міськжитлобуд: відбудова України — погляд у майбутнє

Стратегія відбудови українських міст має враховувати не лише оновлення інфраструктури, а й нові стандарти, орієнтовані на безпеку, адаптивність та автономність міського середовища. У своїй статті “Відбудова України: як нові стандарти захистять майбутнє українських міст” Денис Костржевський наголошує на важливості впровадження перевірених міжнародних практик і передових технологій для комплексного відновлення міської інфраструктури. Завдяки концептуальним рішенням, що забезпечують довготривалий економічний ефект Міськжитлобуд орієнтується на європейські практиці, адаптуючи їх до українських умов.

Міськжитлобуд: сучасні стандарти безпеки в українському будівництві

Для забезпечення надійного захисту сучасних будівель від зовнішніх загроз Міськжитлобуд активно вивчає досвід країн, які мають розвинені практики безпеки у будівництві. Однією з провідних ідей є облаштування укриттів багатошаровими бетонними конструкціями, що забезпечують стійкість до ударних хвиль і вибухових навантажень. Компанія використовує новітні матеріали, такі як фібробетон і надміцний склопластик, що підвищують стійкість до динамічних навантажень. Такі матеріали також значно легші за традиційний бетон, що полегшує монтаж і знижує навантаження на фундамент.

Окрім того, в укриттях інтегруються системи автономного життєзабезпечення, що дозволяють зберігати функціональність навіть у випадку припинення подачі зовнішніх ресурсів. Наприклад, застосовуються водоочисні фільтри з технологією ультрафіолетової обробки води, а також системи рециркуляції повітря з вбудованими датчиками для контролю якості повітря в режимі реального часу. Для забезпечення енергонезалежності встановлюються акумуляторні батареї на основі літій-іонних модулів та компактні сонячні панелі, що дозволяє підтримувати роботу основних систем упродовж кількох днів.

Проєктування укриттів включає також використання «розумних» технологій для моніторингу та керування доступом. Усі входи та виходи обладнуються біометричними сканерами та системами ідентифікації, що автоматично блокують двері в разі загрози. Крім того, використання спеціальних пожежостійких кабелів забезпечує надійність комунікацій і освітлення навіть у разі пожежі. Такі технології вже активно використовуються в Ізраїлі та інших країнах, що мають досвід інтеграції безпеки в архітектурні рішення.

Таким чином, впроваджуючи технології автономного життєзабезпечення та інноваційні матеріали, Міськжитлобуд створює захисні комплекси, які відповідають найсуворішим вимогам безпеки і готові до надзвичайних ситуацій.

Прозорість і боротьба з корупцією у будівельній галузі України

На думку Дениса Костржевського: “боротьба з корупцією є невід’ємною частиною успішного відновлення України.” Для досягнення високого рівня прозорості та мінімізації корупційних ризиків Міськжитлобуд ще до війни почав запозичувати досвід європейських країн. Наприклад, у Швеції та Данії успішно працюють електронні системи відкритих тендерів, які дозволяють автоматизувати процес подання заявок та обробки даних. Впровадження аналогічних електронних систем в Україні, спростило б доступ до державних сервісів, але з’являється потреба в подальшому вдосконаленні, щоб мінімізувати людський фактор у процесах контролю та прийняття рішень.

Ще одним прикладом є нідерландська практика “трирівневого аудиту” в будівельній галузі. Вона включає перевірку об’єктів незалежними експертами на всіх стадіях будівництва: від початкового планування до введення в експлуатацію. Це забезпечує багаторівневий контроль за якістю та допомагає уникнути конфлікту інтересів. Міськжитлобуд підтримує цей підхід і впроваджує регулярні незалежні аудити, які забезпечують високі стандарти безпеки та якості будівництва, що підвищує довіру інвесторів.

Принцип “мовчазної згоди”, який застосовується у деяких європейських країнах, дозволяє автоматично затверджувати дозволи, якщо контролюючий орган не надає відповідь у визначений строк. Цей підхід уже впроваджений в українській практиці, що сприяє зниженню бюрократичних затримок та забезпечує оперативність будівельного процесу в умовах післявоєнного відновлення.

Денис Костржевський і принцип “міста 15 хвилин”: доступність та комфортна інфраструктура

Підхід “міста 15 хвилин” забезпечує інтеграцію життєво важливих об’єктів інфраструктури у радіусі пішохідної доступності. Денис Костржевський підкреслює: “Функціональне та життєздатне місто забезпечує доступ до основних послуг і знижує залежність від транспорту, створюючи комфортне та безпечне середовище для жителів.” Міськжитлобуд використовує ці принципи у своїх проєктах, що включають школи, медичні заклади, магазини та зони відпочинку в межах доступності для мешканців.

Проєкти RiverStone і Голосієво демонструють сучасний підхід до організації міського простору: інтеграція соціальних та житлових об’єктів, інноваційні теплоізоляційні матеріали та системи альтернативної енергії дозволяють значно зменшити викиди СО2 і мінімізувати витрати на комунальні послуги.

Денис Костржевський – відновлення інвестиційного клімату в будівництві

Відновлення України після війни вимагає особливих заходів для підвищення інвестиційної привабливості, забезпечення надійних умов для іноземних інвесторів та захисту вкладень від потенційних ризиків. Як зазначає Денис Костржевський, «залучення інвестицій у країну, яка стикається з постійними викликами безпеки, потребує надійних фінансових інструментів та чітких законодавчих механізмів захисту капіталу».

Одним з основних завдань є впровадження міжнародних стандартів для фінансових гарантій та страхування інвестиційних ризиків. Україна може запозичити досвід країн ЄС, що мають напрацьовані механізми для страхування фінансових вкладень та створення гарантійних фондів. Законодавче закріплення таких механізмів допоможе знизити ризики для інвесторів і створить умови, в яких вкладення в українську інфраструктуру будуть сприйматися як стратегічно вигідні й захищені.

Також необхідно запровадити системи пільгового оподаткування для проєктів з відбудови, особливо в секторах, що забезпечують довгострокову безпеку і стійкість країни, таких як житлове будівництво з захисними укриттями, інфраструктура для відновлюваної енергетики та логістика. Інші податкові стимули можуть включати звільнення від податків на реінвестований прибуток, що підтримає довгострокові інтереси інвесторів та сприятиме постійному розширенню економіки.

Також ключовим аспектом є створення незалежного агентства з інвестиційного захисту, що спиратиметься на міжнародні правові норми та керуватиметься за участі міжнародних організацій. Таке агентство в перспективі зможе надати прозорі механізми вирішення інвестиційних спорів, а також юридичну підтримку інвесторам у випадку ризиків чи непередбачуваних ситуацій, аналог Міжнародного арбітражу але в Києві.

Такі заходи не лише знизять бар’єри для інвестиційного капіталу, але й створять довгострокову стабільність для міжнародних партнерів.

Міськжитлобуд – реалізація міжнародних стандартів вже сьогодні.

Сьогодні Україна стоїть на порозі масштабних трансформацій, що не лише забезпечать відновлення зруйнованої інфраструктури, а й закладуть основу для переконливого економічного зростання і безпечного міського середовища. Як зазначає Денис Костржевський, компанія “Міськжитлобуд” активно працює над реалізацією міжнародних стандартів безпеки та інноваційних підходів, запозичених з досвіду ЄС та Ізраїлю, зокрема у сфері багатофункціональних захисних укриттів, енергоефективності та “розумного” управління житлових комплексів в Києві.

Підходи до будівельної безпеки, принципи прозорості, боротьби з корупцією, а також запровадження податкових стимулів і фінансових гарантій для захисту капіталу є тими необхідними умовами, що створять сприятливий інвестиційний клімат в Україні. Інтеграція міжнародних стандартів, таких як принцип “мовчазної згоди” та “трирівневий аудит”, а також створення незалежного агентства з інвестиційного захисту здатні підвищити довіру міжнародних партнерів та створити потужний інфраструктурний фундамент для розвитку України.

Масштабна реконструкція відкриває можливості для України інтегруватися у світову економіку, стимулювати суміжні галузі, такі як транспорт, логістика, виробництво та технології, а також залучати міжнародні інвестиції на надійній правовій основі.