Шкідники в елеваторі: як не втратити третину врожаю під час зберігання

Збір врожаю та його транспортування до елеватора — це справжнє випробування для аграрія. Опинившись у затишних, теплих і насичених їжею умовах силосів, комахи-шкідники починають активно розмножуватися, через що під час зберігання втрачається від 10% до 30% загального обсягу зерна. 

Це прямі фінансові збитки, зниження класу продукції та ризик втрати експортних контрактів.

Разом із фахівцями Спецспектр розберемо, хто саме зазіхає на ваш врожай, якої шкоди завдає та як побудувати надійний захист елеватора.

Топ-4 найнебезпечніших шкідників зернових запасів

Більшість шкідників мають крихітні розміри (від 2 до 5 мм). Серед них — довгоносик, борошняний хрущак, міль та борошняний кліщ. Це головні «вороги» елеваторного господарства.

Амбарний довгоносик 

Один із найнебезпечніших жуків. Самка прогризає отвір у здоровому зерні, відкладає туди яйце й запечатує його. Личинка розвивається всередині зернини, виїдаючи її зсередини. Зерно втрачає масу та перетворюється на пусту оболонку.

Малий борошняний хрущак 

Цей жук віддає перевагу битому зерну, висівкам та борошну, але у разі високої щільності пошкоджує й ціле зерно. Ці комахи забруднюють зернову масу екскрементами та скинутими шкірками, тож тут дуже необхідна дезінсекція зерносховищ. Зерно набуває неприємного гострого запаху, гіркого присмаку та стає непридатним для випікання хліба.

Зернова міль 

Гусениці цієї метеликоподібної комахи розвиваються всередині зерна. Пошкоджене млинською або зерновою міллю зерно повністю втрачає харчову цінність і стає джерелом швидкого самозігрівання маси.

Борошняний кліщ

Мікроскопічний шкідник, який розмножується у вологому середовищі при вологості зерна понад 13–14%, знищує зародок зернини (погіршує посівний матеріал) та розносить небезпечні плісняві грибки й токсини, що можуть спричинити отруєння худоби та людей.

Чому втрати сягають 30%

Пряме з’їдання зерна — це лише вершина айсберга. Основні збитки формуються через супутні процеси, які запускають шкідники:

• Самозігрівання та пліснявіння. У процесі перебування тисяч комах у товщі зерна виділяється тепло й волога. Утворюються так звані осередки самозігрівання, де температура може підніматися до +40…+50 °C. Це ідеальні умови для розвитку плісняви та мікотоксинів.
• Втрата маси та натури зерна. Пошкоджене зерно важить менше, втрачає об’ємну масу, через що аграрій продає меншу тоннажність.
• Зниження класу та бракування. Наявність живих шкідників або перевищення норм за вмістом пошкоджених зерен автоматично переводить продовольче зерно в фуражне чи взагалі робить його непридатним для експорту.

Стратегія захисту елеватора

Врятувати врожай можна лише за допомогою системного підходу, який складається з чотирьох послідовних кроків.

Крок 1. Механічна очистка та підготовка, очистка силосів від залишків старого зерна та пилу. Саме у залишках пилу й органіки зимують та очікують на нову їжу до 90% шкідників.

Крок 2. Дезінсекція порожніх ємностей. Ще до завантаження зерна порожні силоси та прилеглі приміщення піддають обов’язковій дезінсекції.

Крок 3. Контроль показників зерна. Сухе й холодне зерно — найкращий захист. Більшість шкідників припиняють розмножуватися при температурі нижче +12 °C та гинуть при зниженні температури нижче 0 °C.